В

1.  Вагъизе арав вухун вуссаравила.
2.  Вагъизе ккани – херав, хвезе ккани  – бахІарав.
3.  Вагъизеги гIакъилгун лъикІаб, семизеги гІакъилгун лъикІаб. Аллагьас цІунаги гІабдалгун вагъизеги семизеги.
4.  Вагъулев ккве чи.
5. Вай, берцинай, берцинай, бецичІого хур тарай. Вай, чІухІарай, чІухІарай, чІарачІого хур тарай.
6.  Вай, гIабдал! Вай, гІабдал! ГІабдал гуревани, гІор бахинароан. Вай, ахІмакъ! Вай, ахІмакъ! АхІмакъ гуревани, росу телароан.
7.  Вай, дир бетІералда бихьанщинаб къо, Хьаргабибе-нахъе гІатІ баччулаго
8.  Вай, дир гьудуласул борхатаб хиял, хапун араб квералъ зоб кквелеб гІадаб!
9.  Вай, дур кІалзул бахьинлъи! Вай, дур махьил чІегІерлъи!
10.             Вай, нижер бахІарай, нижер бахІарай,

ЧахтІида гурони гъалги бихьичІей.

Вай, нижер бахІарай, нижер бахІарай,

Гурдида гурони черхги бихьичІей.

11.  ВакъанагІан бикъула, гІорцІанагІан хъантІула
12.  Вакъанани гІодун, гІорцІани кьурдун,

ГІадамасул гІамал – манзил къокъаб жо,

Буголъи баккарун, гьечІолъи бахчун,

Чангияс хІехьечІеб байтулман боцІи.

13.  Вакъани къадиясги бикъулеб.
14.  Вакъарав вехьасда гирун бачІунеб гьорчо чедилан кколебила.
15.  Вакъарав квен гьабизеги виччаге, кванарав цІа бакизеги виччаге.
16.  Вакъарав къулун лъалев, гІорцІарав ворхун лъалев.
17.  Вакъаравги валагьун, муъминчи кваналарев.
18.  Вакъарасда ракІалде кколебила жив кидаго гІорцІиларевилан; гІорцІарасда кколебила жив кидаго вакъиларевилан.
19.  Вакъарасе къо лъагІелгІан халатаб.
20.  Вакъарасе мочол чедги гьуинаб, къечарасе хІорил лъимги татуяб.
21.  Вакъарасул лъорове вугьарав лъугьаравила.
22.  Вакъи хІехьоларес гІорцІиги хІехьоларебила.
23.  Вакъидал гІодулев, гІорцІидал велъулев.
24.  Вакъидал къуларав, гІорцІидал ворхарав.
25.  Вакъидал ханги хІинкъулевила, хІинкъидал бацІги лъутулебила.
26.  Вакъиларилан къадеквенги тоге, роцІун бугилан буртинаги тоге.
27.  ВакъичІесда кванил тІагІам лъалареб, къечечІесда лъадал лазат лъалареб.
28.  ВакъичІесда чадил къимат лъалареб.
29.  ВакъичІого кванаге, кеп щвечІого, велъуге.
30.  ВакъичІого кванаге, къасд букІаго, жибго те.

ГІемер кванай квешаб жо букІиналъул хІакъалъулъ магΙарулазул гІезегІан кицаби руго. Жиги гьадин рекъезарурал рагІабиги рикІкІуна:

«ХІукамаал данде гъун, цо ханас гьикъанила,

Гъорлъ унти гьечІеб дару щибилан цІеханила.

ВакъичІого кванаге, къасд букІаго жибго те,

Гьелда бащадаб дару гьечІилан рекъанила». 

31.  Вакъиялъе дару – кванай, налъиялъе дару – бецІи.
32.  Вакъун алжаналъувалдаса гІорцІун жужахІалъувго лъикІ.
33.  – Вакъун вугищ? – ГьечІо.

- Къечон вугищ? – ГьечІо.

- ХІинкъун вугищ? – ГьечІо.

- Квачан вугищ? – ГьечІо.

- ЧІалгІун бугищ? – ГьечІо, – ян абулебила бахІарчияс.

34.  Вакъун вугони щиб – паракъат вуго, къечон вугони щиб – рагІи-мех гьечІо.
35.  Вакъунилан – щиб щваниги кванаге; ццин бахъунилан – кІалалде бачІанщинаб абуге.
36.  Вакъуца хвезе чІа, бикъуге.
37.  Валлагь, абилароанила, цер, дуца гьедин, мунго хъанда букІин-чІебани.

Цер гудраца ккунила. ГІемер теркІон, рачІги гъоркьго тун, борчІанила. РачІ гьечІолъиялъ, цурдузукьаги нечон, щиб гьабилебалиги лъаларого букІанила. Ургъанила цер, ургъанила, ахирги ургъун бахъанила.

Данде гьарун цурдулгун, гьадин кІалъанила: «Гьаб рачІ, хадубги бехъерхъун, чІахІ-къулги рекІун, къваригІунеб жого букІун гьечІо. РачІа киназго къотІун рехизе». ГІенеккунги чІун, цо цараца абунила: «Валлагь, абилароан, цер, дуца гьедин, мунго хъанда букІинчІебани».

Данде абизе жоги лъачІого, хъандацер гьел-гьелиялда гьениса нахъе анила.

38.  «Валлагь, мунги витІизе ккун витІана Къудукье», – ян абурабила губернаторас.

Цебе гІадат букІун буго чи чІварав чи бидвиххун (ватІан тун), цоги бакІалде витІулеб.

Цо ахти-куралав гьедин Къудукье витІун вукІун вуго. Гьесда рагІун буго гІадамазул гІарзазухъ гІенеккизе губернатор вачІун вугилан. Гьавги вилълъун вуго жиндирго унти бицине.

- Гьал рорхатал мугІрузда гьоркьобги къараб, хасало бакъги щолареб къваридаб кІкІалахъ дие цІакъ захІмалъун буго. Бегьулеб батани, дун цоги батІияб бакІалде витІе, – ян гьарун буго гьес.

- Дов дуца чІварав чиясе дуеялдаса бигьаго бугодай? – ян гьикъун буго губернаторас.

- Дица гьев, чІвазе ккун, чІвана, – ян жаваб кьун буго ахти-куралас.

- Валлагь, мунги, витІизе ккун, витІана Къудукье, – ян абун буго губернаторас.

39.  Вараниги тІутІги рагъде тІамуге.
40.  Варанидул тІутІги гьабуге, тІотІол вараниги гьабуге.
41.  Вас вугей эбелалъул гІеретІ борхуге.
42.  Вас вугони, тІагъур камиларо.
43.  Вас гогьдаризавуни, чухъахалат лъугьуна, яс гогьдаризаюни, мергу-тІалаялда туманкІ речІчІула.
44.  Вас гьавеги, яс гьаеги – баракат гьечІеб рижи лъугьунгеги.
45.  Вас гьавурасул вас лъугьаги, яс гьаюрасул яс лъугьаги.
46.  Вас гьечІеб рукъ–хІуби гьечІеб рагъи.
47.  Вас гьечІого, кавуги хутІугеги, яс гьечІого, эбелги хутІугеги.
48.  Вас инсуда релълъаравила лъугьунев, яс эбелалда релълъарайила лъугьуней.
49.  Вас капурав вугониги, нус бусурманай щваги.
50.  Вас квешав лъугьиналдаса кІудияб тамихІ инсуе гьечІебила.
51.  Вас лъала, чІужу ячиндал, чІужу лъала, лъимер гьабидал.
52.  Вас сурани, цо чи сурулевила, яс сурани, тухумго сурулебила.
53.  Вас хварай эбелалъул гІадаб магІу букІунареб.

Жиндие йокьарай ясалде кечІ гьабеян гьарун буго Инхоса ГІалихІажиясда цо гІолохъанчияс.

Гьадаб кициги тІамун, ГІалихІажияс гьесда абун буго цо мунго тІаделъун вихьеян. Киданиги кечІ гьабичІев гьев гІолохъанчиясухъа бажарун буго лъикІаб кечІ гьабун.

54.  Вас эбелалда релълъарав лъикІав, яс инсуда релълъарай лъикІай.
55.  Вас эбелалъул вацасда релълъарав лъугьунев, яс эбелалъул яцалда релълъарай лъугьуней.
56.  Васаз кочІолъ ахІулареб, ясаз магІилъ рехсолареб.
57.  Васал тараб тахги бихьичІо, ясал рехараб кІкІалги бихьичІо (Вас кІодо гьавун, яс инжит гьаюгеян абураб магІна).

 Васал хваниги, къуличІев, къварилъи кканиги, чучичІев.

59.  Васал чанадулеб чиярги гІадат, эбел чанадиялъ чара хун буго.
60.  Васас лъади ячиндал гьетІараб эбелалъул мугъ, яс росасе индал битІарабила.
61.  Васас эмен вухараб цо мохрода анкьгоги эмен вухаравила.
62.  Васасдаги божуге, дурго бералда гІадин.
63.  Васасдаса лъикІай ясги йикІуней, ясалъул багьаяв гьечІев васги вукІунев.
64.  Васасде семани, къедехун вуссуневила, дурцасде семани, нуцІил кверкъел кколебила.
65.  Васасе инсудасаги вацасдасаги живго лъикІав вукІине бокьулеб; инсуе жиндасаго вас лъикІав вукІине бокьулеб.
66.  Васасе ирсалъе тараб месед-гІарацалдаса гьесие кьураб махщел бергьунебила.
67.  Васасе ригьин гьабиги, ясалъе рагІи бицинги – рагІулъе нуцІа рагьи (Дуда бихьараб щибила: чІужу ячарав васищила, росасе арай ясищила).
68.  Васасе ригьин, лъидаго гьикъичІого, гьабе, ясалъе ригьин, нусгоясда гьикъичІого, гьабуге.
69.  Васасе яс яче, хурзал рачунге.

Цо нухалда, наиб Имам-МухІамил нус йихьараб мехалъ, губернаторас абун буго: «Имам-МухІама, дуца васасе яс ячун гьечІоха, хурзал рачун ратилаха», – ян.

70.  Васасул лъималаз нилъеран абулебила, ясалъул лъималаз нижеран абулебила.

Цо пуланай гІадан яхъун йиго рекІелгъеялъе къватІие. Ясалъул вас вукІун вуго мугъалда ваччун, васасул вас вукІун вуго, кверги ккун, цадахъ.

Лъималазул гІадаталда, васасул васас кІудияй эбелалда абулеб букІун буго: «Доб чуги нилъер, доб бечеги нилъер, дол хъазалги нилъер!» – ан.

Ясалъул васас абулеб букІун буго: «Доб чуги нижер, доб бечеги нижер, дол хъазалги нижер!» – ан.

КІудияй эбелалъ жинцаго жиндаго абун буго: «Дица гьабулеб жого щиб? Нилъеран абулев рукъалъул вас квер ккун вачунев вуго, нижеран абулев чияр вас ваччун вуго!» ГьебсагІат кІудияй эбелалъ васасул вас ваччун вуго, ясалъул вас мугъалдаса рещтІинавун вуго.

71.  Васги вукІуна, малъкъосалил васги вукІуна.
72.  Васни дир вугила, гІакълу гьесул жиндирго бугила.
73.  Васниги ясниги гурони, чІужуялъ басриял хьалбал гьаруларел.
74.  Ватулев гурони, чи ватуларев.
75.  Ватулев таравги – гІабдал, ватуларев ккуравги – гІабдал.
76.  ВатІан бичун, чед босарав хІалихьат! Чияр улка берцин бихьун, росу тарав яриман.
77.  «ВатIан! ВатIан!» – ан ахIарабила зазида чIараб хIанчIицаги. 

ХІинчІ гьиналъ ккурабила. Ханас гьеб меседил клеткаялда жаниб рахІаталда хьихьун букІарабила. Амма хІинчІ гьеб ихтияр гьечІеб рахІаталдаса рази букІинчІебила. Гьелъ, тІокІаб чІечІого, пашманго «ВатІан! ВатІан!» – ан ахІулеб букІарабила. Ханас амру гьабурабила:

- КигІан цІакъаб ватІан гьелъул бугебали бихьизе, хІинчІ боржине биччай.

Ккурабила гьелда хадуб хал. ХІинчІ рещтІарабила зазил гІакІваялда гьабураб гьитІинабго хІотол бусада, ва, кутакалда бохун, ахІарабила гьелъ: «ВатІан» ВатІан!» – ан.

78.  ВатІан гьечІев чи – кечІ гьечІеб булбул.
79.  ВатІан гьечІев чи – чед гьечІеб таргьа.
80.  ВатІан рехун тезегІан, хвелго тІаса бищилилан абурабила борхьицаги.

- Дица дуда абун букІана гури гьаниб цІа рекІине бугилан! Щай мун гьаниса нахъе инчІеб? – ан гьикъанила аварагас борхьида.

- Диде гІайиб гьабуге, авараг, – ан абунила борхьица. – Гьанир рижана, гІуна дир эбел-эменги. Гьаниб гьабуна дунги. ЦІадул хІинкъиялдаса рижараб ракьалде бугеб рокьи бергьунеб буго. Гьединлъидал дица ватІан рехун теялдаса хвелго тІаса бищана!

81.  ВатІан тарав чи туснахъ вукІуна.
82.  ВатІан тун арасе талихІ кьоларо.
83.  ВатІан хириясул хвел букІунаро.
84.  ВатІан цІунизелъун рухІалдаги барахщуге.
85.  ВатІан цІунун хварав чи хабалъги чІаго вукІуна.
86.  ВатІан цІунун хварасе хвел букІунареб
87.  ВатІанияб тІалаб тІобитІулаго, тІерхьарал цІвабзазул цІар кІо-чонаро.
88.  Вахъине лъаларев гІодовги чІезавун, ине лъаларесда вачІаянги абун.
89.  Вахъун чІун хІалтІарав вегун кванала.
90.  ВахІалда хІатІал гьечІел, гьарчида берал гьечІел.
91.  Вац вац вукІуна, гьудул гьудул вукІуна.
92.  Вац гурев вацлъиларо, вас гурев васлъиларо.
93.  Вац гурев вацлъуларо, эмен гурев эменлъуларо.
94.  «Вац!» – ан абун кьабаниги, къотІулеб, «Тушман!» – ан абун кьабаниги, къотІулеб.
95.  Вацасе – вац, яцалъе – яц.
96.  Вац гьечІесул вац – гьудул.
97.  Вацал гьечІев чи – хъизан гьечІев чи, вас гьечІев эмен – рехсей гьечІев чи.

 Вац гьечІев чи – куркьбал гьечІеб хъергъуйила, вац гьечІей яц – бакъвараб гъотІол гІаркьелила.

99.  Вацго-вац вугониги, къали цІезабейила.
100.  ВацІцІадав вахъинчІони, хъубав тІатунарев.
101.  ВацІцІадав вугони, цІар хутІула.
102.  ВацІцІадав цІеца вухІуларев, хъубав лъеца чуруларев.
103.  ВацІцІадав чиясда гъорлъан канлъи бихьулеб.
104.  ВацІцІадав чиясе бокьулеб киналго гІадамал рацІцІадал рукІине, хъубав чиясе – киналго хъубал рукІине.
105.  «ВачІаги» лъала дида, «вачІ-вачІги» лъала дида.
106.  ВачІаравги лъикІ гьобол, аравги лъикІ.
107.  ВачІинеги лъа, инеги лъа; рекІинеги лъа, рещтІинеги лъа.
108.  ВачІун ине лъачІони, вачІунгегиян кколеб.
109.  Вегани – хьибил унтулев, вахъани – мугъ унтулев.
110.  ВегарабгІан мехалъ вахъине кколев.
111.  Вегарасе кьей гьечІеб, кьижарасе тей гьечІеб.
112.  Вегизеги лъа, вахъинеги лъа.
113.  Вегизеги лъаларев, вахъинеги лъаларев.
114.  Вегун кьаралъарав, кьижун вицалъарав
115.  Вегун кьаралъиларо, кьижун бечелъиларо.
116.  Вегун чи кваналаро, кІалдибе жо бортуларо.
117.  Векерулаго гІодов ккеялдаса, вилълъун унаго, хІалхьиго лъикІ.
118.  Векерун куй босарав, керен чІван, оц босарав.
119.  Векерун унаго къотІараб тІил – тІурун унаго хьухьараб гьегь.
120.  Векерун чи чанда хадув гъоларев, гІедегІун чи мурадалде щоларев.
121.  Векиледухъ къвакІунги вукІунгейила, хьетІиледухъ гІатІгоги вукІунгейила.
122.  Векун кваназегІан гьуинавги вукІунгейила, тун гІодове рехизегІан кьогІавги вукІунгейила.
123.  Векьарухъан къуни, кьал къолеб.

Кициялъул магІна буго, щибниги жо бикьулев чияс жиндиего бутІа гьитІин гьабуни, гьоркьоб дагІба-къец кколарилан абураб.

124.  Велъулесда гурони, гІодулесда гьикъуге.
125.  Вехь вокьарасе гьойги бокьулеб.
126.  Вехьас тІилидейила ургъел бикьулеб, къоролалъ катидейила.
127.  Вехьасда ракІалда – цІцІани, цІцІаназда ракІалда – цІанкьеро.
128.  Вехьасул буртина – кІиабилеб рукъ.
129.  Вехьасул тушман – бацІ, бацІил тушман – вехьги Горочги.
130.  Веццараб кІалалъ какизе ккогеги.
131. Веццуге: веццараб кІалалъ какизе ккезе гурин; какуге: какараб кІалалъ веццизе ккезе гурин.
132.  Веццунилан чІухІуге, какунилан квешги букІунге.
133.  Вижугеги къурав чи, къинлъугеги квешаб чехь.
134.  Вижухъе – чи, лъугьухъе – чІагІа.
135.  Вижахъего –  гьабигьан, гьавухъего –  рохьдохъан.
136.  Вилълъиндал рекъав лъалев, бициндал тІекъав лъалев.
137.  ВилълъинчІого нух лъаларо, вихьичІого чи лъаларо.
138.  ВитІани – гьатІан, гьетІани – шамат (цо хІал кколарев чи).

 ВитIарав тIад, тIекъав гъоркь

 ВитІарав тІекъ гьавулев, тІекъав бергьинавулев.

141.  ВитІарав чиясул тІекъаб рагІи букІунареб, гьетІараб тІилалъул битІараб рагІад букІунареб.
142. ВитІунчияс лал бокъунареб, ругьелалъ хІеж борхулареб.
143. Виххун кІанцІани, кІанцІаралъубго бох бекулеб.
144.  Вихьарасе кІал кьолев, тІерхьарасе бер кьолев.
145.  Вихьизе – бахІарчи, ватизе – хІалихьат.
146.  Вихьизе – бугъа, ватизе – бече.
147.  Вихьизе – бусурман, ватизе – капур.
148.  Вихьизе – вас, ватизе – рагІад.
149.  Вихьизе гохІдеги вахун, вахчизе кІкІал балагьуге.
150.  Вихьизе – тІарикъатчи, ватизе – хиянатчи.
151.  Вихьизе хьул лъоларев, ракІалъ къабул гьавуларев.
152.  Вихьизе – хІан, хІанчІизе – рак.
153.  Вихьизе хІе гІадав, ватизе махх гІадав вукІине ккола бахІарчи.
154.  Вихьизе – чи, ватизе – чухъа.
155.  ВихьичІого чи лъаларо, бекичІого чед лъаларо.
156.  ВихьичІого чиги лъаларо, рекІинчІого чуги лъаларо.
157.  Вихьуналдаса рагІунго лъикІав вукІун вугила мун
158.  Виччалаха дица мун, биччан унеб чу гІадин, чурхъилаха дица мун, зобалъ хвараб хур гІадин (Виччан тола дица лагъ, биччан унеб чу гІадин; чурхъун лъола дица лагъ, зобалъ чІвараб хур гІадин).
159.  Виччунилан чи холарев, чурунилан кІаз холареб.
160.  Вокьуларев чияс бицарабги – гьереси, гьабураб гьунарги – щибго гуреб жо.
161.  Вокьуларев чиясда аскІоялдаса кьурул нохъодаго лъикІила. 
162. Вокьуларев чиясул рагІадги халатаб, гІамалги кІудияб.
163.  Вокьуларев чиясул цІобалде ккогеги.
164. Вокьулев кьаллъани, талихІ кьолареб.
165. Вокьулев чигун цадахъ лъимги гьуинаб, вокьуларев чиясда цадахъ гьоцІоги кьогІаб.
166. Вокьулев чиясде гурони, семуларелила. 
167. Вокьулевгун цадахъ кьурул нохъодаги алжанила. 
168. Воре, гъапу ричІуге, гъункун чияца къараб,

 Воре, чІорги рехуге, нахъ буссун дуда щолеб.

169.  Воре, дулъ гьечIелъе рецц гьабунилан гьелдаса воххуге.

 Воре, дуца дурго кІалдиб кІигІаркьелаб мацІ хьихьуге,    МацІалда ракьа гьечІилан, бокьанщинабги бицунге.

171.  Воре, загьру гьекъоге, даруялда ракІги чІун, гІадан хІакъир гьавуге, къуваталда ракІги чІун.
172. Воре, тIокIлъуе, тIокIлъани камула.
173. Воре, хиянат гьабуге, хоб бухъуге дуего.
174. Воре, чи тарунилан, тункун рагIи абуге, чиясул ккараб хатIа хъащтIан бадиб кьабуге.
175.  Вореги, чилъи бичун, чохьой лагълъи гьабуге.
176.  Воржун хІанчІалъ гурев, рещтIун гъудулъ гурев.
177.  Воххун арав къваридгоги вуссуневила, къваридго арав воххунги вуссуневила.
178.  Вугониги пайдагьечІ, гьечІогоги чарагьечІ.
179. ВукІун хайир гурев, хун зарар гурев.
180.  Вуссине свери гурев, сверизе тІокъо гурев.
181.  Вухун чи лъугъунаро, рахъдал чед лъугьунаро.
182.  ВухІизегІан аскІовеги къагейила, цІорозегІан рикІкІадги чІогейила.
183.  ВуцІцІун вукІине лъарав лъиего хиралъула.
184.  ВуцІцІун вукІине лъарав саламатго хутІула,

ЛъикІлъи гьабун хьвадарав хиралъиялде ккола,

Сахавалъи гьабурав кІодолъиялде щола, 

Щукруялда хьвадарав цІикІкІаралде вахуна.